Аналіз світового досвіду, його адаптація до наших умов і свій багатий досвід дозволили розробити і впровадити власну систему щодо сприяння працевлаштуванню випускників, яка взагалі забезпечує молодь роботою за фахом.
Постановою КМУ № 216 від 15.04.2015 року скасовано дії положень постанови КМУ №992 від 22.08.1996 р, яким затверджено порядок Працевлаштування випускників Університету, підготовка яких здійснювалася за державні кошти.
На сьогодні скасовано будь-яка примусовість у працевлаштуванні і тепер випускники повинні вільно вибирати місце майбутньої роботи на підприємствах, в організаціях та установах будь-якої форми власності. Скасовано, також обов’язковість підписання угод, видачу випускнику направлення на роботу і довідок про самостійне працевлаштування.
Однак, університет продовжує плідно працювати для покращення працевлаштування випускників. З 2018 року в НТУ «ХПІ» задіяні нові механізми сприяння працевлаштуванню випускників. Для подальшого ведення обліку працевлаштування випускників в НТУ «ХПІ» методистами Центру «Кар’єри» і інженерами ЦНИТ був розроблений базу «АРМ Працевлаштування», що входить в програму «АСУ навчальним процесом» і дозволяє фіксувати перше робоче місце випускника, його автомобіль “Ерну історію кожні півроку протягом трьох років, приймаючи інформацію зі слів, або користуючись будь-яким документом, що підтверджує працевлаштування, наданим випускником за бажанням. Професійний підхід співробітників кафедр до збору інформації від випускників і підтримання зв’язку з ними дозволяє кафедрам залучати підприємства, успішних випускників до навчального процесу і використовувати, як основний показник якості підготовки фахівців.
Для вирішення проблем працевлаштування випускників НТУ «ХПІ» щорічно проводить Ярмарки робочих місць «Політех», в яких беруть участь відомі компанії – роботодавців, представники підприємств і таке інше. Активізуються процеси підтримки ініціатив молоді щодо професійної підготовки і працевлаштування, заохочення їх до активного пошуку роботи. Для цього надається повна та кваліфікована інформація про перспективи професійного зростання молоді. Створюється мотиваційну поведінку особистості, завдяки якій молодь була б зацікавлена в регламентованих видах діяльності.
Підготовка випускників за освітніми програми з підготовки фахівців за спеціальністю в цілому відповідає запитам і очікуванням роботодавців.
Згідно з програмою зайнятості населення Харківської області на період до 2020 року, розробленої відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», статті 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та виходячи з прогнозних показників економічного і соціального розвитку Харківської області на 2018 рік , державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385. стратегії розвитку Харківської області на період до 2020 року, ут ержденной рішенням Харківської обласної ради від 05.03.2015 № тисячі сто п’ятьдесят одна-VI, Плану заходів на 2018 – 2020 роки щодо реалізації Стратегії розвитку Харківської області на період до 2020 року, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 31.08 .2017 №499-VII, був зроблений аналіз соціально-економічного розвитку Харківської області.
Промисловий комплекс Харківського регіону є складовою частиною північно-східного промислового району, що об’єднує промислові підприємства трьох областей – Харківської, Полтавської та Сумської. Цей район сформувався як регіональної промисловий комплекс під впливом одного з найбільших науково-промислових центрів України – Харкова.
У господарському комплексі Харківського промислового району провідне місце займає машинобудівний цикл. Він має складну структуру і представлений всіма технологічними машинобудівними переділами. Стадії машинобудівного циклу представлені галузями важкого і металлоемкого машинобудування – виробництвом енергетичного, гірничорудного і підйомнотранспортного машинобудування.
Крім групи в циклі представляють виробництва, що спеціалізується: на випуску устаткування для різних галузей народного господарства, а також трудомісткі, але не металлоемкие (електротехнічна, приладобудівна, авіаційна, верстатобудівельна промисловість); індустріально-будівельний – виробництво цементу, залізобетонних виробів, керамічної плитки, стінових та інших будівельних матеріалів; агропромисловий (рослинницькі і тваринницькі галузі).
Особливе стратегічне місце займають енерговиробничі цикли (в першу чергу, в зв’язку з державною стратегією принципового збільшення власного видобутку вуглеводнів сукупно з реалізацією програм імпортозаміщення, енергозбереження та енергоефективності). До них відноситься нефтегазовохіміческій (що охоплює видобутку і переробки газу, конденсату та нафти, їх видобуток, переробку і транспортування трубопроводами), енергомашинобудівний (турбінобудування, генераторостроенія, котлостроение) цикли, а також електротехнічна, електромеханічна і інші галузі.
В обсязі реалізованої промисловості продукції за основними видами діяльності істотно домінує переробна промисловість. Галузі, що входять до неї, складають базу промислового потенціалу Харківської області.
Так промисловість регіону представлена всіма основними видами діяльності, провідними з яких є видобуток сирої нафти і природного газу, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, машинобудування.
Найбільший вплив на показники роботи промислового комплексу області має діяльність підприємств, серед яких: філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», виробничий підрозділ «Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти» ВАТ «Укргазвидобування», ПрАТ «Філіп Морріс Україна», Харківське відділення ПАТ «Сан ІнБев Україна», ВАТ «Євроцемент-Україна», АТ «Турбоатом», ДП «Завод« Електроважмаш », ДП« Завод ім. Малишева », АК« Харківобленерго », Зміївська ТЕС ПАТ” Центренерго “, ПАТ” Харківська ТЕЦ-5 », ТОВ« фармкомпанії «Здоров’я», ВАТ «Харківський плитковий завод», Корпорація «Бісквіт-Шоколад» та інші. Слід зазначити, що на всіх підприємствах працюють випускники НТУ «ХПІ».
Галузь ІТ-технологій Харкова є галуззю, яка найбільш динамічно розвивається в останні роки. Місцевий ринок ІТ-послуг характеризується досить високою інвестиційною активністю. Географія іноземних інвестицій досить широка – іноземні учасники перш за все з США, Німеччини, Данії, Ізраїлю та ін. ІТ-компанії «NixSolutions», SoftServe, DataArt, EPAM, Adelina Call Center і багато інших. Проте в цій сфері значуща проблема з нестачею кадрів.
Харківська область входить в десятку найбільших студентських центрів Європи і є одним з лідерів освітнього ринку України. в Харкові зосередженні провідні вищі навчальні заклади та наукові інститути, створює сприятливі умови для подальшого закріплення в ніші «національної кузні кадрів», серед яких одне з лідируючих місць в підготовці високий окваліфіцірованних фахівців – займає НТУ «ХПІ». Випускникам 42 спеціальностей і 170 спеціалізацій нашого навчального закладу надано можливість працевлаштування на різних підприємствах Харківського регіону.
Роботодавці почали приділяти увагу і готові боротися за випускників вищих навчальних закладів з технічних напрямків підготовки.
Традиційно в особливій пошані знаходяться молоді фахівці з інформаційних технологій, і випускники інженерно-технічних спеціальностей, мають високі шанси знайти роботу за фахом.